Які державні органи видають дозвіл на ексгумацію в різних країнах
Не існує єдиного міжнародного бланка на розкопку могили. Кожна держава визначає власний компетентний орган, який оцінює санітарну безпеку, дотримання правил спокою померлих і законність вимог родини. У світовій практиці діють чотири основні моделі видачі дозволів.
Санітарна інспекція та департаменти охорони здоров'я
У країнах Центральної Європи та в Північній Америці головним органом виступає санітарно-епідеміологічна служба або департамент охорони здоров'я. Зокрема, ексгумація в Польщі проводиться виключно за рішенням державного повітового санітарного інспектора (Państwowy Powiatowy Inspektor Sanitarny, або скорочено Sanepid) за місцем розташування кладовища. Адміністрація польського цвинтаря лише погоджує організаційні деталі, але не замінює рішення санепідемстанції.
Схожий порядок передбачає ексгумація в Чехії: якщо встановлений для цвинтаря строк тління (tlecí doba, зазвичай від 10 до 20 років залежно від ґрунту) ще не минув, орендар могили зобов'язаний отримати дозвіл крайової гігієнічної станції (Krajská hygienická stanice) за згодою адміністрації кладовища (provozovatel pohřebiště).
Коли планується ексгумація в Іспанії з подальшим вивезенням тіла чи останків за межі муніципального цвинтаря, дозвіл згідно з регламентом санітарної похоронної поліції (Reglamento de Policía Sanitaria Mortuoria) видає територіальне управління охорони здоров'я автономної області (Consejería de Sanidad / Delegación Territorial de Salud). Якщо ж переміщення відбувається в межах одного цвинтаря після завершення п'ятирічного строку, достатньо рішення мерії (Ayuntamiento).
За аналогічним принципом регулюється ексгумація в США. У більшості американських штатів дозвіл на вилучення та транзит останків (Disinterment and Transit Permit) видає департамент охорони здоров'я штату (State Department of Health) або реєстратор актів цивільного стану (State or Local Registrar of Vital Statistics) на підставі заяви уповноваженого представника та нотаріальної згоди родичів і кладовища.
Муніципалітет, мерія та управління громадського порядку
У Західній та Південній Європі рішення ухвалює місцева комунальна влада. Так, ексгумація у Франції відповідно до статті R.2213-40 Загального кодексу територіальних громад потребує дозволу мера комуни (Maire de la commune), на території якої розташований цвинтар. Під час відкриття могили обов'язкова присутність родича або офіційного представника сім'ї за довіреністю (mandataire de la famille).
Регламент похоронної поліції D.P.R. 285/1990 визначає, як проходить ексгумація в Італії. Італійське право розрізняє вилучення труни з землі (esumazione) та відкриття бетонної ніші або склепу (estumulazione). Дозвіл на позачергову процедуру (autorizzazione all'esumazione / estumulazione straordinaria) видає мер комуни (Sindaco) або профільний департамент муніципалітету (Ufficio Polizia Mortuaria del Comune) за обов'язкової участі координатора місцевої санітарної служби (ASL / AUSL).
Особливо суворо регулюється ексгумація в Німеччині. Німецьке законодавство охороняє спокій померлих (Totenruhe) на рівні земельних законів про поховання (Bestattungsgesetze der Bundesländer). Дозвіл на перепоховання (Umbettungsgenehmigung або Ausgrabungsgenehmigung) видає муніципальне управління громадського порядку (Ordnungsamt) та адміністрація кладовища (Friedhofsverwaltung). Для ексгумації труни з землі додатково потрібна санітарна довідка про безпечність від районного управління охорони здоров'я (Unbedenklichkeitsbescheinigung des Gesundheitsamtes). При цьому перевезення останків на батьківщину для возз'єднання з родиною розглядається як вагома причина для надання дозволу.
Міністерство юстиції та церковні суди
Окрема правова модель діє на Британських островах. В Англії та Уельсі ексгумація у Великій Британії на муніципальних і неосвячених ділянках потребує державної ліцензії Міністерства юстиції (Ministry of Justice Exhumation Licence). Якщо ж могила розташована на землі, освяченій за обрядом Церкви Англії (consecrated ground), дозвіл під назвою Faculty видає єпархіальний консисторський суд (Diocesan Consistory Court). В Уельсі у таких випадках можуть вимагатися обидва документи одночасно. А для вивезення тіла за межі Англії та Уельсу додатково оформлюється повідомлення та дозвіл коронера (Out of England Order). У Шотландії дозвіл на відкриття могили (lair) надає місцевий шерифський суд (Sheriff Court).
Коли рішення ухвалює суд або прокуратура
Судовий або прокурорський порядок застосовується у трьох життєвих ситуаціях. По-перше, коли між близькими родичами виник конфлікт щодо перепоховання, або власник права на могилу відмовляється підписати згоду. Жодна мерія чи санепідемстанція не вирішує сімейні спори: вони відкладають заяву до набрання чинності рішенням цивільного суду. По-друге, судовий наказ (Court Order) потрібен у деяких штатах США та провінціях Канади, якщо після ексгумації труни родина планує провести кремацію або якщо відсутні підписи всіх спадкоємців. По-третє, якщо первинна смерть розслідувалася в межах кримінального провадження, на вилучення і вивезення тіла за кордон може знадобитися погодження прокуратури (Prokuratura / Staatsanwaltschaft / Parquet).