Ексгумація й перепоховання в Україні: дозволи й порядок

Коротко

• Закон допускає перепоховання лише у виняткових випадках і лише за рішенням виконавчого органу місцевої ради.
• Звернутися може особа, яка здійснила поховання, або один із найближчих родичів: чоловік чи дружина, батьки, діти, сестра, брат, дід чи баба, онуки.
• До звернення додають свідоцтво про смерть похованого й дозвіл виконавчого органу ради на поховання на іншому кладовищі.
• Перепоховання оплачує той, хто його ініціює.
• Якщо людину поховали за кордоном, окремо потрібні дозволи тієї країни й документи для перевезення через кордон.

Хто й на яких підставах дозволяє перепоховання

Порядок описує стаття 21 Закону «Про поховання та похоронну справу». Ми звірили її з текстом на сайті Верховної Ради станом на 10 жовтня 2026 року. Перепоховання останків допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу відповідної сільської, селищної чи міської ради. Підстава для рішення така:

• письмове звернення особи, яка здійснила поховання, а коли її немає або вона погоджується, одного з родичів, яких закон називає серед тих, хто ховає померлого;
• свідоцтво про смерть похованого;
• дозвіл виконавчого органу ради на поховання цих останків на іншому кладовищі.

Закон також прямо каже, що перепоховання оплачує той, хто його ініціює, а безпечні умови праці під час робіт контролює виконавчий орган ради. Для братських і одиночних могил закон окремо посилається на закон про охорону культурної спадщини, тому в таких випадках питайте місцеву раду.

Закон допускає й «інші випадки згідно із законодавством». Наприклад, ексгумацію може призначити слідчий чи суд у кримінальній справі. Це окрема процедура, яка не залежить від волі родини, і ми її тут не розглядаємо.

Санітарні вимоги й сам день ексгумації

Поховання й перепоховання здійснюють з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства (стаття 26 закону). Нормативи визначають, через який час після поховання ексгумація можлива, а також у які місяці її проводять. Для різних ґрунтів строки різні. Точні строки для вашого кладовища назве рада чи санітарна служба, і ми їх тут не наводимо.

Про порядок самих робіт, дату й вимоги до них домовляються з кладовищем і радою, а без рішення ради та дозволу на поховання на іншому кладовищі починати їх не можна.

Якщо людину поховали за кордоном

Тоді правила двох країн працюють разом. Країна поховання сама вирішує, хто дозволяє ексгумацію, які потрібні висновки й у який період її проводять: в різних країнах ці правила різні. Українська частина складається з дозволу на поховання на кладовищі в Україні, який видає виконавчий орган ради за новим місцем, і документів для кордону.

Для переміщення через кордон України закон (стаття 22) вимагає свідоцтво про смерть або інший документ компетентного органу, що засвідчує смерть. Також потрібна довідка про відсутність заборонених вкладень: коли труну ввозять в Україну, її видає компетентний орган іноземної держави, а українське консульство або посольство легалізує. Тіло має бути в металевій герметичній труні, яку опечатують. Докладніше про папери для кордону читайте в статті «Документи після смерті за кордоном».

Перевезення тіла з-⁠за кордону й документи для кордону — наша послуга, її описано на сторінці «Перевезення тіла». Як усе скласти у вашому випадку, підкажемо по телефону.

Питання про ексгумацію й перепоховання