Людина померла за кордоном: повний посібник для родини

Коротко

• Смерть спершу констатує лікар, а реєструє її місцевий орган країни, де все сталося. Без цього далі нічого не оформити.
• Для українського кордону потрібні два папери: свідоцтво про смерть і довідка, що в тілі та труні немає заборонених вкладень. Довідку видає орган країни смерті, а консульство України її легалізує.
• Консул України реєструє смерть громадянина без консульського збору й видає довідку для допомоги на поховання. Саме перевезення консульство не організовує.
• Є три шляхи: привезти тіло, привезти урну або поховати на місці. Рішення за родиною.
• Знайдіть страховий поліс і скажіть про нього бюро з першого дзвінка. Без погодження зі страховою компенсацію можуть не виплатити.
• Їхати за кордон найчастіше не потрібно: документи можна вести на відстані, за довіреністю.

Зміст

1. Що робити в перші 24 години
2. Хто констатує смерть і які документи видають на місці
3. Що робить консульство України
4. Тіло, урна чи поховання на місці
5. Страховка і хто платить
6. Які документи потрібні вдома після повернення
7. Скільки це коштує
8. Чек-лист для родини
9. Найчастіші помилки
10. Питання й відповіді

Хто констатує смерть і які документи видають на місці?

Родини часто плутають два різні папери, бо обидва називають свідоцтвом про смерть. Вони видаються різними установами, і кожен потрібен для свого.

• Медичний документ. Його складає лікар, який констатував смерть. Це підстава для всього іншого, але для кордону його мало.
• Свідоцтво з реєстру. Його видає місцевий орган, що веде акти цивільного стану: у Польщі Urząd Stanu Cywilnego, у Німеччині Standesamt, у Франції мерія. Саме цей документ потрібен консульству й кордону.

Окремо від свідоцтва країна смерті дає дозвіл вивезти тіло. Хто його видає, залежить від країни: у Польщі повітовий державний санітарний інспектор, у Франції префект департаменту, де закривають труну, а в Австрії в більшості земель окружна адміністрація чи магістрат, які видають «паспорт тіла» Leichenpass. Про всі ці документи країна за країною читайте в статті «Свідоцтво про смерть за кордоном».

Апостиль, легалізація і двосторонні договори

Загальне правило таке. Україна є учасницею Гаазької конвенції про апостиль, тож для країн-учасниць легалізацію замінює апостиль: штамп, який ставить орган країни, що видала документ. Якщо країна конвенції не підписала, документ проходить консульську легалізацію. Далі потрібен переклад українською, теж засвідчений.

Але правило має винятки. Деякі країни мають з Україною договір про правову допомогу, за яким офіційні папери діють без додаткових штампів. Приклад: за договором України з Польщею від 24.05.1993 документи, які підготував чи засвідчив орган однієї сторони, скріплені гербовою печаткою й підписом уповноваженої особи, мають силу на території іншої без будь-якого іншого засвідчення (стаття 15). Тому для польських документів апостиль може виявитися зайвим. Втім, Посольство України в Польщі на сторінці про реєстрацію смерті пише загалом, що документи треба перекласти й легалізувати, а Посольство України в Німеччині прямо вимагає апостиль на німецькому свідоцтві. Отже, не відмовляйтеся від штампа й не оплачуйте його наперед самі: з'ясуйте в бюро або консульстві, що саме прийме орган, куди документ піде. Ми перевіряємо це для кожної країни окремо.

Окремо про довідку, що в тілі й труні немає заборонених вкладень. Закон вимагає, щоб її, видану органом країни смерті, легалізувала консульська чи дипломатична установа України за кордоном. Це вимога до цієї довідки, вона окрема від апостиля на свідоцтві про смерть. Не замовляйте переклад наосліп: спершу з'ясуйте, у якій формі його прийме консульство, бо платити двічі ніхто не хоче.

Пастка тимчасового документа

Буває, що реєстрацію смерті відкладають. У Німеччині тоді видають довідку про відкладення (Bescheinigung über die Zurückstellung). З нею, як пише Посольство України в Німеччині, можна поховати людину в Україні, але для спадщини вона не годиться. Питайте в місцевого органу, який саме документ вам видають, і наперед замовляйте повний.

Що можна зробити: перевезти тіло, урну чи поховати на місці?

Вибір належить родині. Ми не нав'язуємо жодного з трьох шляхів: тут вирішують віра, традиція родини, місце, де лежать рідні, і те, що людина казала за життя.

Перевезти тіло в Україну

Тіло везуть у металевій герметичній труні, яку опечатують. На практиці це дерев'яна труна із запаяною цинковою вкладкою. Опечатану труну розкривають лише у виняткових випадках, у закладі охорони здоров'я, у присутності митника й особи, що супроводжує тіло. Тому питання про прощання з відкритою труною краще обговорити з бюро одразу, ще до відправлення.

З країн поруч з Україною тіло їде наземно, спеціальним автомобілем, а з далеких частину шляху долають літаком у вантажному відсіку, і лише останній відрізок після посадки в аеропорту сусідньої країни знову їде землею. Прямих рейсів в Україну ми не обіцяємо. Дорога тіла додому займає від 24 годин з моменту, коли його забрали, а авіаетап триває від 2,5 години.

Чи можна повезти самому? Закон допускає, що громадяни переміщують труну через кордон за письмовою заявою, але вимог багато, а в деяких країнах тіло везе лише бюро з правом на це: в Австрії такі перевезення дозволені тільки уповноваженим похоронним підприємствам, а у Франції всі кроки для дозволу виконує ліцензоване підприємство. Родині від цього не складніше, адже від країни смерті до дому ведемо ми, з одного телефону. Перевезення в кожній країні виконується за її законом. Огляд вимог у статті «Чи можна перевезти тіло самостійно», а про труну й підготовку тіла в статті «Труна і бальзамування».

Перевезти урну з прахом

Урну везуть, коли тіло вже кремували за кордоном. Правила для кордону ті самі: свідоцтво про смерть і довідка про відсутність вкладень. Перевезення урни простіше, ніж тіла: воно коштує від 100 €, залежно від країни. Про митницю й літак читайте в статті «Митне оформлення урни з прахом», про послугу на сторінці «Перевезення урни». Куди можна поховати урну вдома, розповідає стаття «Поховання урни з прахом».

Поховати там, де людина померла

Так теж буває: людина жила за кордоном багато років, там її родина, або їхати ніхто не може. Місцеві правила поховання, ціну місця й строки вам скаже місцеве бюро чи громада. Консульство при цьому потрібне все одно: без української реєстрації смерті родині складніше з документами вдома, а довідка для допомоги на поховання видається саме консулом.

Які документи потрібні в Україні після повернення?

Коли людина вже вдома, паперова справа не закінчується. Ось що знадобиться далі.

• Документ про смерть. Найзручніше мати українське свідоцтво від консула. Якщо його немає, іноземне свідоцтво визнають за наявності апостиля чи легалізації й засвідченого перекладу. Чи потрібна для вашої справи ще одна реєстрація в Україні, скажуть у відділі ДРАЦС.
• Довідка від консула. Без неї допомогу на поховання отримати складніше.
• Документи для кладовища. Перелік дає адміністрація кладовища. Збережіть усе, що їхало разом із труною чи урною.
• Спадщина. Нотаріус попросить повний документ про смерть. Тимчасова довідка, як німецька про відкладення, для цього не годиться. Якщо в людини лишилися рахунки чи майно за кордоном, скажіть нотаріусу одразу.
• Паспорт і особисті документи. Консул надсилає їх до МЗС або повертає тому, хто супроводжував тіло, тож уточніть, де вони.

Ми передаємо родині разом з тілом усе, що отримали в країні смерті й у консульстві. Складіть це в одну теку. Повний огляд у статті «Документи після смерті за кордоном», а про похорон по всій Україні в статті «Як організувати похорон».

Чек-лист для родини: що зробити й підготувати

Щоб мати список на папері, натисніть у браузері «Друк» і оберіть у налаштуваннях лише сторінки з цим розділом. Перед кожним пунктом стоїть порожній квадрат: відзначайте зроблене олівцем.

Першого дня

1. ☐ Дізнатися, де тіло: установа, адреса, телефон, ім'я співрозмовника, номер справи.
2. ☐ Домовитися, хто в родині один на зв'язку.
3. ☐ Сфотографувати паспорт померлого й усі наявні папери.
4. ☐ Знайти поліс страховки та номер її служби допомоги.
5. ☐ Зателефонувати в бюро і в консульство України.
6. ☐ Нічого не підписувати й не оплачувати без розуміння, що це за папір.

Протягом перших днів

1. ☐ Отримати в місцевому органі свідоцтво про смерть повного зразка, не тимчасове.
2. ☐ Свідоцтво про смерть: апостиль або легалізація, якщо їх вимагає ваша країна (спитайте бюро), і засвідчений переклад.
3. ☐ Видати довіреність, щоб бюро подавало документи від вашого імені.
4. ☐ Подати заяву на реєстрацію смерті консулу України.
5. ☐ Отримати довідку про відсутність вкладень у труні й легалізувати її в консульстві України: цього вимагає закон, і це окремо від апостиля на свідоцтві.
6. ☐ Отримати дозвіл країни смерті на вивезення тіла чи урни.
7. ☐ Повідомити страхову й погодити з нею бюро та розрахунок.

Перед відправленням

1. ☐ Вирішити, тіло чи урна, і в яке місто в Україні їх везти.
2. ☐ Домовитися про прощання: вдома, у храмі чи в залі.
3. ☐ Узгодити з бюро, чи буде труна відкритою.
4. ☐ Отримати письмовий розрахунок і договір з переліком послуг.
5. ☐ Визначити, хто приймає тіло вдома й хто платить.

Після повернення

1. ☐ Зібрати в одну теку всі документи, що приїхали разом з тілом чи урною.
2. ☐ Отримати українське свідоцтво про смерть, якщо його ще немає.
3. ☐ Подати довідку від консула в орган соціального захисту.
4. ☐ Домовитися з кладовищем і священником.
5. ☐ Піти до нотаріуса щодо спадщини й показати повний документ про смерть.
6. ☐ Зберегти рахунки й квитанції для страхової та роботодавця.

Що просити місцевою мовою

Назви документів, з якими бюро й місцеві органи мають справу найчастіше. Якщо не певні, покажіть цю таблицю співрозмовнику.

Питання й відповіді