Японія, Південна Корея і Таїланд: культура кремації та перевезення урн
У країнах Східної та Південно-Східної Азії підхід до поховань протилежний близькосхідному. Тут домінує кремація, зумовлена буддійською та синтоїстською традицією і гострим дефіцитом землі. Завдяки цьому перепоховання в Україну здебільшого означає офіційне вилучення урни з прахом із храмового або муніципального колумбарію і значно рідше розкопування могили.
Японія
У Японії рівень кремації (火葬, kasō) перевищує 99%. Традиційне поховання в землю (土葬, dosō) приймають лише близько десяти кладовищ на всю країну. Порядок перенесення праху регулює Закон про кладовища, поховання тощо 1948 року (墓地、埋葬等に関する法律). Щоб забрати урну з родинної могили чи храмового сховища кісток (納骨堂, nōkotsudō) і вивезти її в Україну, потрібно отримати дозвіл на перепоховання (改葬許可証, kaisō kyokashō). Його видає муніципалітет району або міста (市区町村役場) на підставі довідки від управителя кладовища чи буддійського храму (墓地管理者), який підтверджує факт зберігання праху.
Південна Корея
У Республіці Корея діє Закон про похоронну справу (장사 등에 관한 법률). Частка кремації тут становить понад 90%. Крім того, корейський закон обмежує строк використання земельних могил (зазвичай базовий період становить 30 років із правом одноразового продовження). Через це процедура ексгумації (개장, gaejang) з подальшою кремацією кісткових останків і перенесенням у колумбарій (봉안당) є в Кореї звичною справою. Для розкриття могили або вилучення останків ми оформлюємо свідоцтво про реєстрацію перепоховання (개장신고필증, gaejang singopiljeung) у муніципальному управлінні міста, повіту чи району (시·군·구청).
Таїланд
У Таїланді робота цвинтарів і крематоріїв регулюється Законом про кладовища та крематорії 2528 року за буддійським літочисленням, тобто 1985 року (พระราชบัญญัติสุสานและฌาปนสถาน พ.ศ. 2528). Більшість померлих кремують у храмових комплексах (วัด, wat). Вилучення урни з храму або колумбарію оформлюється через адміністрацію храму та місцеве свідоцтво про смерть (มรณบัตร). Якщо ж громадянин України був похований у землі на християнському чи китайському цвинтарі, дозвіл на ексгумацію (การขุดศพ) видає голова місцевої адміністрації (องค์กรปกครองส่วนท้องถิ่น) або районне управління Бангкока (สำนักงานเขต) як місцевий санітарний орган.