Закон і дозволи
Основні правила в законі про кладовища, кремацію і поховання (gravplassloven, LOV-1996-06-07-32).
- § 7: тіло або прах після поховання не можна переносити без дозволу gravplassmyndigheten. Дозвіл дають лише тоді, коли за перенесення говорять вагомі причини і визначено, де буде нове поховання. Орган може поставити свої умови.
- § 23: gravplassmyndigheten це орган, що діє від імені парафії (як правило, kirkelig fellesråd). Губернатор може передати цю роль комуні.
- § 24: рішення можна оскаржити до Statsforvalteren.
Є ще санітарна постанова про перевезення і поводження з тілами (forskrift om transport, håndtering og emballering av lik, 1998). Її § 2-3 каже: про ексгумацію і перенесення тіла повідомляють лікаря комуни, і він має її погодити. Якщо є підозра на особливо небезпечну інфекцію, погоджує Директорат охорони здоров'я (Helsedirektoratet). Відмовити з санітарних причин можуть лише при реальній загрозі інфекції.
Як подати заяву
Заяву подають письмово до органу, який відповідає за кладовище. В Осло це комунальна служба кладовищ (Gravplassetaten). В інших місцях це церковна рада (kirkelig fellesråd). У заяві пишуть, чому родина просить перенести тіло, і куди саме. Отже, кладовище в Україні треба вибрати заздалегідь.
Що таке «вагомі причини»
Закон прикладів не дає. Найсильніші аргументи для українця: воля самого померлого лежати вдома, вся родина живе в Україні, у Норвегії могилу ніхто не доглядатиме. Ці обставини краще підтвердити документами. Як оцінює такі заяви конкретна рада, уточнюємо в місцевому органі.
Скільки чекати
Строку розгляду закон не встановлює. Закладайте кілька тижнів на рішення. Якщо відмовили і ви оскаржуєте, ще кілька місяців.