Особливості оформлення в Центральній Азії: Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан
У країнах Центральної Азії санітарні правила детально регламентують не лише документи, але й технічний процес підняття останків.
Коли проводиться ексгумація в Казахстані, головним нормативним актом є Санітарні правила «Санітарно-епідеміологічні вимоги до кладовищ та об'єктів похоронного призначення», затверджені Наказом Міністра охорони здоров'я РК № ҚР ДСМ-81 (зі змінами 2025 року). Згідно з пунктом 10 цих правил, перепоховання допускається за відсутності особливо небезпечних інфекцій (сибірка, конго-кримська геморагічна гарячка) протягом перших двох тижнів з моменту поховання, а згодом не раніше ніж через три роки (у піщаних ґрунтах не раніше ніж через один рік). Дозвіл оформлюється як санітарно-епідеміологічний висновок на перепоховання (`Санитариялық-эпидемиологиялық қорытынды`) через територіальний департамент Комітет санітарно-епідеміологічного контролю. Паралельно подається заява до місцевого виконавчого органу (`Әкімдік`) та адміністрації кладовища в Алмати, Астані, Караганді, Шимкенті чи іншому населеному пункті. За пунктом 11 правил, після вилучення останків могилу обов'язково дезінфікують і засипають землею, а старі пошкоджені залишки дерев'яної труни спалюють у спеціально відведених місцях.
За схожою схемою відбувається ексгумація в Узбекистані, яку регулюють Закон Республіки Узбекистан № ЗРУ-276 «Про поховання та похоронну справу» та Постанова Кабінету Міністрів № 101. Пункт 39 Положення про порядок утримання місць поховання встановлює, що перепоховання допускається не раніше ніж через 1 рік у супіщаних та слабоглинистих ґрунтах і не раніше ніж через 3 роки у сирих ґрунтах, де процеси мінералізації сповільнені. Територіальний орган санітарно-епідеміологічної служби (`Sanitariya-epidemiologik osoyishtalik va jamoat salomatligi qoʻmitasi`) видає висновок на підставі медичної довідки про причину смерті з урахуванням епідеміологічної ситуації в районі. Законодавство Узбекистану рекомендує проводити розкриття могили в холодну пору року, у денний час, у присутності представників районного або міського управління благоустрою (`Obodonlashtirish boshqarmasi` або управління цивільного обслуговування при хакіміяті) та зацікавлених осіб.
Окремі правила має ексгумація в Киргизстані. Згідно із Законом Киргизької Республіки «Про поховання та похоронну справу» та урядовою Інструкцією про порядок поховання громадян, вилучення останків дозволяється у перші 2 тижні після похорону, а далі не раніше ніж через 3 роки (у піщаних ґрунтах не раніше ніж через 2 роки). Процедура обов'язково відбувається у присутності представника державного санітарного нагляду та спеціалізованої ритуальної служби муніципалітету (`Мэрия` або `Айыл өкмөтү`) із внесенням запису до журналу реєстрації поховань суворої звітності. Слід враховувати, що зміни до законодавства Киргизстану 2024–2026 років забороняють використання крематоріїв для спалювання тіл померлих людей, тому репатріація з Киргизстану в Україну завжди виконується в труні без кремації.
У Таджикистані та Туркменістані вилучення останків так само потребує подвійного погодження: санітарного висновку державної санітарно-епідеміологічної служби та дозволу місцевого органу влади (`Ҳукумат` у Таджикистані або `Häkimlik` у Туркменістані). Через закритість частини муніципальних регламентів у цих двох республіках конкретний перелік довідок і строки розгляду заяви в Душанбе, Худжанді чи Ашгабаті ми уточнюємо в місцевому органі перед початком справи.