Ексгумація в Намібії і перепоховання в Україні

Коротко за 30 секунд.

Базовий закон країни, Ордонанс про місця поховання № 27 від 1966 року (Burial Place Ordinance 27 of 1966), вимагає письмового дозволу компетентного органу влади та дотримання санітарних умов перед будь-яким відкриттям могили.
Якщо мета процедури полягає в перепохованні, дозвіл на ексгумацію (exhumation permit) видає місцева рада (Local Authority Council) або муніципалітет, якому підпорядковане кладовище, за участі фахівця з громадського здоров'я (Environmental Health Practitioner).
Єдиного загальнонаціонального строку спокою закон 1966 року не встановлює, але муніципальні правила кладовищ (Cemetery Regulations), наприклад у Свакопмунді, розрізняють ексгумацію до і після 10 років з моменту поховання.
Єдиний діючий крематорій країни працює у столиці Віндгуку на території кладовища Гаммамс (Gammams/Pioneerspark Cemetery). Після ексгумації останки можна кремувати там і перевезти в Україну урну з прахом.
Для вивезення за кордон оформлюють ордер на переміщення тіла (Removal Order) у Міністерстві внутрішніх справ (Ministry of Home Affairs, Immigration, Safety and Security) та дозвіл на експорт (Export Permit) у Міністерстві охорони здоров'я (Ministry of Health and Social Services).
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Намібії. Без передоплати. Точну суму рахуємо під вашу ситуацію.

Подзвонити +380 77 882 77 77 Запитати про ексгумацію

Хто може просити про ексгумацію

Подати заяву на відкриття могили та перенесення останків має право найближчий родич померлого (next of kin) або особа, на яку муніципалітет оформив виключне право на поховання чи резервування могили (holder of the exclusive right of interment or grave reservation). За загальним правом Намібії пріоритет у вирішенні питань поховання належить пережившому з подружжя або виконавцю заповіту (executor of the estate), а за їх відсутності дітям, батькам чи рідним братам і сестрам.

Адміністрація муніципального кладовища перевіряє родинний зв'язок і просить надати письмову згоду (affidavit) від найближчих членів сім'ї про відсутність спору щодо перепоховання в Україні. Якщо в родині є розбіжності, муніципалітет не видасть дозвіл без рішення суду.

Особиста присутність родичів у Віндгуку, Уолфіш-Беї чи Свакопмунді не потрібна. Ми готуємо пакет заяв англійською мовою, а ви оформлюєте довіреність в Україні. Для підтвердження спорідненості знадобляться свідоцтва про народження або шлюб з перекладом англійською мовою.

Важлива місцева деталь стосується сімейних і подвійних поховань. У столиці Віндгуку через брак вільної землі на кладовищах поширена практика другого поховання в ту саму могилу (second interment), коли першу труну опускають на глибину близько 2,44 метра, а другу ховають зверху на глибині близько 2 метрів. Якщо над могилою вашої близької людини похований ще хтось, процедуру доведеться додатково погоджувати з власниками прав на верхнє поховання.

Закон і дозволи

Правове регулювання поховань та ексгумації в Намібії спирається на три основні акти та підзаконні правила окремими міст.

Перший документ це Ордонанс про місця поховання № 27 від 1966 року (Burial Place Ordinance 27 of 1966). Стаття 2 цього закону визначає, що ніхто не має права порушувати цілісність могили, викопувати або переміщувати тіло чи смертні останки (mortal remains) з місця поховання без письмового дозволу адміністратора (written permission of the Administrator) та без дотримання приписів призначеного лікаря (medical practitioner) або норм муніципального законодавства. Виняток становлять лише випадки, коли ексгумацію призначено за іншим законом для потреб судово-медичної експертизи або громадського здоров'я.

Другий базовий акт це Закон про місцеві органи влади № 23 від 1992 року (Local Authorities Act 23 of 1992), який замінив старий Муніципальний ордонанс 1963 року. Згідно зі статтею 94(1)(k) цього закону, управління кладовищами і крематоріями покладено на місцеві ради: муніципальні ради (Municipal Council), міські ради (Town Council) або сільські ради (Village Council). Як офіційно роз'яснював Офіс судової влади Намібії (Office of the Judiciary), суди магістратів (Magistrate's Court) видають судові накази на ексгумацію переважно у кримінальних справах або у випадках епідемічних обмежень. Коли ж родина проводить ексгумацію з метою перепоховання, дозвіл надає місцева рада за місцем розташування кладовища. У Віндгуку цим питанням опікується Підрозділ парків та рекреації міської ради (Parks & Recreation Division, City of Windhoek).

Третій закон це Закон про громадське здоров'я та стан довкілля № 1 від 2015 року (Public and Environmental Health Act 1 of 2015), який визначає санітарні повноваження Міністерства охорони здоров'я та соціальних служб (Ministry of Health and Social Services, MoHSS) і санітарних інспекторів місцевих рад. Під час розгляду заяви муніципалітет залучає фахівця з гігієни довкілля (Environmental Health Practitioner або Health Officer), який встановлює санітарні вимоги до підняття останків.

Коли можна

Ордонанс про місця поховання № 27 від 1966 року не фіксує єдиного мінімального строку в роках, протягом якого могилу не можна відкривати для перепоховання за заявою родини. Проте власні строки та умови встановлюють муніципальні правила кладовищ (Cemetery Regulations) кожного конкретного міста.

Наприклад, у правилах і тарифних розкладах муніципалітету Свакопмунда (Municipality of Swakopmund Cemetery Regulations) окремо виділено ексгумацію, яку проводять до спливу 10 років з моменту першого поховання (before a period of ten years has lapsed since the initial interment), та процедуру після 10 років. У столиці Віндгуку діючими є кладовища Гаммамс (Gammams Cemetery), Опонганда (Oponganda Cemetery), Кхомасдал (Khomasdal Cemetery) і Олд Локейшн (Old Location Cemetery), тоді як кладовища Катутура (Katutura Cemetery), Вероніка (Veronica Cemetery) та Лейтвейн (Leutwein Cemetery) закриті для нових поховань через заповненість, але підтримуються містом. У кожному з цих місць можливість і умови відкриття могили ми попередньо уточнюємо в місцевому органі.

Окреме правило діє для випадків, коли смерть настала від небезпечних інфекційних захворювань, віднесених до категорії епідемічних за Законом про громадське здоров'я та стан довкілля № 1 від 2015 року. За підзаконними санітарними регламентами у таких випадках ексгумація допускається за рішенням компетентного суду (on the authority of a competent court), після спливу щонайменше 6 місяців з дати поховання та під особистим наглядом уповноваженого санітарного працівника.

Сезонної заборони на ексгумацію в законах Намібії немає. Водночас клімат країни спекотний, особливо з жовтня по березень. Тому муніципальні служби та санітарні інспектори призначають роботи на ранні ранкові години, до відкриття кладовища для відвідувачів, щоб уникнути спеки та сторонніх людей.

Як проходить ексгумація

Процедуру виконують у присутності представника адміністрації кладовища, санітарного інспектора (Environmental Health Officer) та ліцензованої похоронної служби. Територію навколо могили огороджують ширмою. Родичі зазвичай не зобов'язані бути присутніми під час розкопування, а сторонніх осіб на ділянку не допускають.

Працівники обережно знімають надгробок, якщо він був встановлений, відкривають могилу та піднімають останки. Санітарний інспектор контролює дезінфекцію ґрунту та дотримання гігієнічних норм за приписами статті 2 Ордонансу № 27 від 1966 року. Після вилучення останків стару могилу одразу засипають і впорядковують за правилами кладовища.

Для того щоб виконати перевезення тіла з Намібії літаком та перетнути державний кордон України, українські санітарні та митні правила вимагають, щоб останки перебували в металевій герметичній опечатаній труні. Наш стандарт — цинкова вкладка, яку ми герметично запаюємо після перекладання останків та санітарної обробки. Таке пакування також відповідає вимогам для міжнародного авіаційного відправлення та видачі експортного дозволу.

Альтернативний і простіший у логістиці варіант полягає в тому, щоб кремувати останки після ексгумації та перевезти в Україну урну з прахом. Кремація в країні регулюється Ордонансом про крематорії № 6 від 1971 року (Crematorium Ordinance 6 of 1971) та Правилами щодо крематоріїв і кремації людських останків (Regulations relating to Crematoria and the Cremation of Human Remains, Government Notice No. 331 of 1975 та Government Notice No. 91 of 1999). Єдиний крематорій Намібії (Windhoek Crematorium) працює з 1976 року у столиці Віндгуку на території кладовища Гаммамс і підпорядковується міській раді. Кожну кремацію там проводять індивідуально з присвоєнням реєстраційного номера на металевій бирці для запису в Реєстрі кремацій (Cremation Register). Перевезення урни коштує дешевше і потребує менше санітарних формальностей.

Документи для вивезення в Україну

Для легального вивезення ексгумованих останків або урни з прахом з території Намібії та ввезення в Україну ми збираємо такий пакет документів:

письмовий дозвіл на ексгумацію (exhumation permit / written permission) від місцевої ради або муніципалітету, а у передбачених законом випадках також наказ суду;
державне свідоцтво про смерть (Death Certificate), видане Міністерством внутрішніх справ, імміграції, безпеки та захисту Намібії (Ministry of Home Affairs, Immigration, Safety and Security, MHAISS). Якщо оригінал втрачено, ми отримуємо офіційний дублікат за формою Annexure V загальних правил реєстрації;
ордер на переміщення тіла (Removal Order / Certificate of Conveyance of a Dead Body), який видає реєстратор (registrar) або поліція на підставі статті 29 Закону про реєстрацію народжень, шлюбів і смертей № 81 від 1963 року (Births, Marriages and Deaths Registration Act 81 of 1963). У грудні 2024 року в країні ухвалено новий Закон про цивільну реєстрацію та ідентифікацію № 13 від 2024 року (Civil Registration and Identification Act 13 of 2024), проте до набрання чинності його підзаконними правилами продовжують діяти форми Закону 1963 року;
дозвіл на експорт людських останків (Export Permit) та довідку про відсутність небезпечних інфекційних захворювань (Non-infectious Diseases Certificate) від Міністерства охорони здоров'я та соціальних служб (MoHSS);
довідку похоронної служби про санітарну обробку або бальзамування (Embalming Certificate) та про герметичне запаювання металевої вкладки й відсутність сторонніх вкладень;
довідку про кремацію (Cremation Certificate) від крематорію Віндгука, якщо після ексгумації проводилася кремація.

Намібія є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, тому офіційні документи засвідчуються штампом апостиль (Apostille) у компетентному органі юстиції Намібії та перекладаються українською мовою з нотаріальним засвідченням. За потреби консульського сприяння ми взаємодіємо з Посольством України у Південно-Африканській Республіці (місто Преторія), до зони відповідальності якого належить Республіка Намібія.

Перепоховання в Україні

Доставка з Намібії відбувається авіаційним транспортом з міжнародного аеропорту імені Хосеа Кутако у Віндгуку (Hosea Kutako International Airport) до одного з європейських транзитних аеропортів, звідки наш спеціалізований катафалк довозить труну або урну через кордон безпосередньо до місця нового поховання в Україні.

Для поховання на українському кладовищі потрібно отримати дозвіл виконавчого комітету місцевої ради (сільської, селищної або міської) за місцем майбутньої могили та погодити ділянку з адміністрацією кладовища. На митниці та для адміністрації кладовища пред'являють свідоцтво про смерть і санітарні супровідні папери з перекладом українською мовою. Докладніше про внутрішні процедури читайте на сторінках ексгумація і перепоховання в Україні та документи.

Скільки коштує

Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Намібії. Ми працюємо без передоплати: родина оплачує послуги за договором після виконання робіт і передачі останків чи урни. Окремо послугу ексгумації без подальшого перевезення в Україну ми не надаємо, оскільки відповідаємо за весь ланцюжок оформлення та доставки.

До загального кошторису входять місцеві муніципальні збори за відкриття могили, робота персоналу кладовища, санітарний нагляд, оформлення експортних дозволів, металева герметична труна (або кремація у Віндгуку й урна) та авіаційний переліт з автотранспортом до України. Офіційні муніципальні тарифи за ексгумацію щороку затверджуються в бюджетних розкладах конкретної місцевої ради (Budget Tariffs, наприклад у Віндгуку, Свакопмунді чи Уолфіш-Беї) і залежать від того, скільки років минуло після похорону. Точний розмір місцевих зборів ми уточнюємо в муніципалітеті за місцем поховання перед початком роботи.

Строки: від дзвінка до похорону в Україні

Загальна тривалість залежить від швидкості погодження заяви місцевою радою Намібії, графіка роботи санітарної служби та розкладу вантажних авіарейсів з Віндгука.

Етап	Орієнтовно
Перевірка даних могили в муніципалітеті та оформлення довіреності	3–7 днів
Отримання дозволу місцевої ради (Local Authority Council) і погодження МОЗ	2–5 тижнів
Проведення ексгумації, санітарне оформлення або кремація у Віндгуку	2–4 дні
Отримання Removal Order, Export Permit, апостиля та бронювання авіаперельоту	4–7 днів
Переліт до Європи та доставка катафалком в Україну до місця похорону	3–5 днів

Наведені строки є орієнтовними. Якщо для відкриття могили в конкретному окрузі знадобиться додаткове судове погодження або архівний пошук старого запису про смерть, підготовчий етап може тривати довше.

Часті запитання

Чи треба родичам летіти до Намібії для подання заяви та присутності на кладовищі?

Ні, летіти до Намібії не потрібно. Ми діємо від вашого імені за довіреністю, самі подаємо заяву до муніципальної ради, отримуємо санітарні дозволи в Міністерстві охорони здоров'я та організовуємо присутність усіх уповноважених осіб на кладовищі.

Що дешевше і простіше: везти з Намібії труну з останками чи урну після кремації?

Перевезти урну з прахом значно простіше й дешевше за рахунок меншої ваги авіавантажу та відсутності потреби у габаритній металевій труні. Після ексгумації останки можна офіційно кремувати у муніципальному крематорії Віндгука (Windhoek Crematorium) і доставити в Україну герметичну урну з усіма документами.

Яка установа видає дозвіл на ексгумацію в Намібії?

За Ордонансом про місця поховання № 27 від 1966 року та Законом про місцеві органи влади № 23 від 1992 року при перепохованні дозвіл надає місцева рада (Local Authority Council або муніципалітет), у віданні якої перебуває кладовище, за погодженням із санітарною службою. У випадках, пов'зняих з епідемічними хворобами чи спорами, залучається суд.

Що робити, якщо оригінал намібійського свідоцтва про смерть втрачено?

Ми витребуємо офіційний дублікат свідоцтва про смерть (Death Certificate) у відділі цивільної реєстрації Міністерства внутрішніх справ, імміграції, безпеки та захисту Намібії (MHAISS) та проставимо на ньому апостиль.

Чи потрібно вносити передоплату перед початком збору документів у Намібії?

Ні, ми працюємо без передоплати. Розрахунок проводиться згідно з офіційним договором після того, як ми оформили документи, виконали ексгумацію та доставили останки або урну в Україну.

Що робити зараз

Подзвоніть нам за номером +380 77 882 77 77 або напишіть у Viber, WhatsApp чи Telegram (працюємо 24/7).
Повідомте місто в Намібії, назву кладовища, дату смерті та чи збереглося у вас свідоцтво про смерть або документ на могилу.
Отримайте від нас чіткий план дій і точний розрахунок вартості ексгумації разом із перевезенням до вашого міста в Україні.
Підпишіть договір та довіреність, після чого ми розпочнемо оформлення дозволів у муніципалітеті Намібії.

Подзвонити +380 77 882 77 77 Запитати про ексгумацію

Джерела

Підкажемо, хто може оплатити

Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.

Ім'я

Телефон (Viber, WhatsApp, Telegram)

Звідки перевезти необов'язково

Коментар необов'язково

Заповніть форму — зателефонуємо й назвемо точну ціну за 5 хвилин.