Закон і дозволи
У Лівані немає одного сучасного закону, який би об'єднував усі правила щодо цвинтарів, ексгумації та перевезення померлих. Ця сфера регулюється кількома нормативними актами різних періодів, а повноваження поділені між судовою владою, муніципалітетами, санітарною службою та органами безпеки.
Кримінальний кодекс Лівану (قانون العقوبات), введений у дію Законодавчим декретом № 340/NI від 1943 року, суворо захищає спокій померлих. Його статті 479, 481 та 482 передбачають штрафи й ув'язнення за самовільне вилучення тіла, порушення недоторканності могил (حرمة القبور) або проведення поховання чи кремації (الدفن او الترميد) з порушенням встановлених законом процедур. Саме тому будь-які роботи на могилі без пакета державних дозволів є кримінальним правопорушенням.
Санітарні вимоги до облаштування цвинтарів (المدافن والمقابر), глибини поховань та переміщення останків базуються на Законодавчому декреті № 16/L від 30 червня 1932 року (المرسوم الاشتراعي رقم 16/ل تاريخ 30/6/1932), який регулює питання громадського здоров'я (ينظّم الشؤون الصحية العامة). Цей документ був ухвалений ще в період Французького мандата, але зі змінами продовжує діяти сьогодні. Якщо могилу було облаштовано з порушенням санітарних норм, стаття 46 цього декрету навіть надає дирекції охорони здоров'я право ініціювати перенесення останків у дозволене місце.
Адміністративні повноваження на місцях визначає Закон про муніципалітети, затверджений Законодавчим декретом № 118 від 30 червня 1977 року (قانون البلديات، المرسوم الاشتراعي رقم 118 تاريخ 30/6/1977). За цим законом перевезення померлих, організація похоронів, регулювання поховань та ексгумація тіл (نقل الموتى وتنظيم سير الجنازات وتنظيم الدفن ونبش الجثث), а також охорона порядку на цвинтарях належать до прямих обов'язків голови муніципалітету (رئيس البلدية) як керівника виконавчої влади громади.
Санітарний контроль у районах спирається на Законодавчий декрет № 116/1959 про адміністративний устрій (المرسوم الاشتراعي رقم 116/59 المتعلّق بالتنظيم الإداري) та статтю 84 Декрету № 8377 від 1961 року про організацію Міністерства громадського здоров'я (مرسوم تنظيم وزارة الصحة العامة رقم 8377/1961). У провінціях і районах нагляд здійснюють очільник району каймакам (القائمقام) або губернатор (المحافظ), регіональні управління здоров'я (مصالح الصحة في المحافظات) та окружний лікар (طبيب القضاء).
За інформацією консульської служби Посольства США в Лівані щодо репатріації останків, на практиці ексгумацію в країні дозволяють лише у виняткових випадках: коли це потрібно для кримінального розслідування або для вивезення останків іноземних громадян за межі Лівану. Щоб провести таку процедуру законно, ми послідовно отримуємо:
- спеціальний дозвіл Генеральної прокуратури при Міністерстві юстиції (النيابة العامة، وزارة العدل);
- дозвіл голови місцевого муніципалітету (رئيس البلدية) та згоду управління конфесійного цвинтаря;
- дозвіл на ексгумацію і транспортування останків від Міністерства громадського здоров'я (وزارة الصحة العامة);
- дозвіл на вивезення за кордон від Генеральної дирекції загальної безпеки (المديرية العامة للأمن العام).