Закон і дозволи
Базовий нормативний акт, що регулює похоронну сферу в країні, це Закон про громадське здоров'я Белізу, Розділ 40 Зводу основного законодавства в редакції 2020 року (Public Health Act, Chapter 40 of the Substantive Laws of Belize, Revised Edition 2020). Усі правила зосереджені в Частині III цього закону, яка регулює поховання, роботу кладовищ, кремацію та викопування тіл (Part III, Burials, Cemeteries, Intramural Burials, Cremation and Disinterment of Bodies etc., статті 26–51). У тексті закону для ексгумації вживається юридичний термін disinterment, а в підзаконних актах і медичних інструкціях паралельно використовується слово exhumation. Стаття 51 окремо уточнює, що в статтях 46–50 поняття «тіло» (body) охоплює будь-які людські останки (remains) незалежно від давності поховання.
Головний дозвіл на ексгумацію (permission to disinter / exhumation permit) за статтею 46 видає Директор служб охорони здоров'я (Director of Health Services), який працює в структурі Міністерства охорони здоров'я та благополуччя Белізу (Ministry of Health & Wellness) у столиці країни Бельмопані. Закон дозволяє піднімати останки з трьома цілями: для кремації, для перепоховання в іншому місці всередині країни або для вивезення за межі Белізу (removed from Belize).
Директор служб охорони здоров'я надає дозвіл за дотримання трьох законних умов:
- заявник є належною особою для звернення за правом спорідненості, шлюбу чи іншого зв'язку з померлим;
- ексгумацію можна провести без загрози для громадського здоров'я (without danger to the public health);
- з огляду на всі обставини справи надання такого дозволу є доцільним і обґрунтованим.
Окрім дозволу центральної санітарної влади, відкриття могили погоджується з органом, який управляє кладовищем. За статтею 26 Закону про громадське здоров'я, а також за Законом про міську раду Беліз-Сіті (Belize City Council Act, Chapter 85) і Законом про міські ради (Town Councils Act, Chapter 87), муніципальні кладовища у містах перебувають у віданні місцевих рад (City Council або Town Council, зокрема їхнього Public Health Department). У сільській місцевості кладовища підпорядковуються безпосередньо Директору служб охорони здоров'я або сільським радам (Village Councils), а приватні меморіальні парки та церковні цвинтарі мають власну адміністрацію і діють за місцевими правилами кладовищ (Public Cemeteries By-Laws).
Якщо смерть настала за обставин, які розслідував коронер (Coroner), для вивезення останків за кордон Міністерство охорони здоров'я та благополуччя також оформлює підтвердження про дозвіл на вилучення останків із юрисдикції коронера (certificate permitting the removal of the remains from the Coroner's jurisdiction).